Підійшла до мене жіночка на фастівському вокзалі ( Read more... )

У вікні електрички по перону повільно йде навантажений пляшками Коля, і вже вечоріє, і ми б мали вже їхати, але стоїмо ( Read more... )

Фастівець одразу під Фастовом, але рейсові автобуси ходять туди рідше, ніж на Київ - о 18, а тоді аж о 20.45, одразу з роботи не встигаєш, а потім жди до пізнього вечора. От і підсідають тамтешні пасажири в рейсові маршрутки на Київ, причому на пташиних правах, без місця - місця держать для 20-гривневих київських ( Read more... )

Перша зірка давно вже з’явилася і сяяла високо в небі над фастівським автовокзалом, але автобус на Півні чекав свого часу за графіком. Крізь відчинені двері у напівтемний салон заходили поодинокі пасажири з торбами майбутніх вечерь ( Read more... )

У нашому вагоні не було світла, хоч у сусідньому світилося. Зате було видно дорогу і не було видно кондукторку. Вона ходила щось перевіряла, їй щось показували і вона кивала головою, ніби бачила що там ( Read more... )

Зараз я згадаю, що думала вчора в дорозі на Київ. Було вже Різдво, Христос народився, але у фастівській маршрутці ніби нічого й не змінилося. На останньому ряду сидів Зєльоний і кричав водієві, щоб вимкнув цю наркоманську музику й поставив нормальний шансон. Водій поступився, але лише у першій частині прохання. Ми їхали в тиші, наркоманська музика ( Read more... )

Спочатку - електричка. Набита так, що вже жодна душа і не вміститься. Потім холодний старий автобус, у якому треба було годину сидіти до відправлення й вивчати плакат про "рост первичных партийных организаций состоянием на 1 января соответствующего года", яким щось підпиралося. Ріст починався 1922 року й обривався на 1971-му, коли первинні партійні ( Read more... )

Пустили новий дизель на Житомир. Біля дверей стоїть провідниця, перевіряє квитки і тримає оборону - у новий дизель не пускають пільговиків. Посилають в автобус. А тут треба платити, та ще й на дві гривні дорожче за підвищений комфорт ( Read more... )

Коли поїзд стоїть і не їде, люди в ньому сидять і пліткують, і що довше не їде, то голосніше пліткують - про невісток, сусідів, врожаї і виторги. А коли поїде - всі поодкидаються й дивитимуться у вікно. Хоча по-всякому ( Read more... )

От скільки я пам’ятаю житомирський дизель, стільки пам’ятаю унавського Колю. Коля їздить у дизелі не звідкись кудись, він просто ходить з вагона у вагон з величезними торбами за плечима і збирає пляшки. Дизель їде і Коля йде, а за вікнами міняються станції ( Read more... )